КП проти довкілля

ТАКТИКА РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЗАКОННОЇ ПОРБУКИ ЛІСУ ,СТ. 246 КК УКРАЇНИ

 

Огляд місця події

Огляд місця події за фактами незаконної порубки лісу є невідкладною слідчою (розшуковою) дією, яка проводиться на початковому етапі розслідування та, залежно від слідчої ситуації, що складається на момент його проведення, має свої особливості, які виявляються в: наявності значної території, яку потрібно оглянути; вжитті заходів щодо залучення до огляду спеціалістів відповідного профілю (працівників лісгоспу та ін.) з метою інформування слідчих про спеціальну лісову термінологію, основні ознаки незаконної рубки лісу, визначенням порід деревини за зовнішнім виглядом торцевого спилювання, встановлення способів, знарядь і засобів учинення; обранні відповідного методу огляду залежно від площі порубки та об’єму незаконно добутої деревини; необхідності вилучення різноманітних слідів злочину та об’єктів (зокрема торцевих зрізів пеньків, зразків ґрунту); обов’язковому складанні відповідних схем місця події; доцільності використання квадрокоптерів для проведення фото- або відеозйомки значної за площею ділянки, на якій здійснюється порубка лісу; наявності труднощів, пов’язаних з прив’язкою виявлених слідів до місцевості, для вирішення яких запропоновано використовувати сучасні GPS-навігатори тощо.

Основними етапи огляду місця події є:

Підготовчий етап характеризується діями слідчого до виїзду на місце події, зокрема:

– отриманням вичерпної інформацію щодо події розкрадання лісодеревини;

– з’ясуванням, чи організована охорона місця події, а також чи є на місці очевидці; визначенням учасників огляду місця події.

На місце події СОГ вирушає у повному складі. До неї в обов’язковому порядку входять слідчий (старший СОГ), працівник оперативного підрозділу, інспектор – криміналіст (технік-криміналіст), а також (за необхідності) кінолог зі службовим собакою.

Також слідчому потрібно:

– підготувати необхідні технічні засоби для забезпечення виїзду на місце події та проведення огляду (транспорт, технічні комплекти);

– перевірити готовність та, за необхідності, доукомплектувати валізу слідчого (обов’язково мають бути вимірювальні прилади, пакувальний матеріал, справні технічні засоби: фотоапарат, відеокамери тощо);

– запросити та забезпечити участь необхідних учасників у проведенні огляду (понятих, представників лісництва, відповідних спеціалістів лісової галузі та інших);

– вирішити питання щодо отримання картографічних матеріалів, необхідних для кращого орієнтування на місцевості та прив’язки місця вчинення кримінального правопорушення до орієнтирів (запросити відповідні документи: схему лісу, план лісонасаджень, лісовпорядкування, план лісосіки тощо або самостійно завантажити відповідну мапу з мережі Інтернет та завчасно роздрукувати її).

Зазвичай також до початку детального огляду повинен бути залучений службово-розшуковий собака для визначення напряму, у якому зникли злочинці, їхнього переслідування й затримання, а також для виявлення речей та інших предметів, які містять запахові сліди злочинців.

При огляді місця події завдання значно полегшується участю спеціаліста, який називає породу. Керівнику СОГ залишається згадати характерні саме для цієї породи ознаки і упевнитися в їх наявності. При цьому варто враховувати, що вже через пару днів після рубки загальний зовнішній вигляд спила змінюється. Так, світла деревина берези білої стає червонуватою, поверхня ільму піниться, стає жовтогарячим. Зауважимо, що колір деревини однієї і тієї ж породи, виростала на різних територіях України, може мати відмінності.

Після прибуття до місця незаконної порубки лісу, до початку його огляду слідчий повинен:

– зорієнтуватися на місцевості відповідно до наявних картографічних матеріалів, фактичних даних;

– провести опитування осіб, які виявили незаконну порубку лісових насаджень з метою уточнення інформації відносно місця вчинення злочину та інших особливостей, на які слід звернути особливу увагу;

– вжити заходів щодо переслідування та «затримання» злочинців за «гарячими слідами» (за необхідності);

– видалити сторонніх осіб з місця події та організувати його охорону;

– визначити остаточне коло учасників огляду, провести інструктаж та роз’яснити їм права та обов’язки.

У разі неможливості залучення понятих до проведення цієї СРД (якщо порубка здійснена у віддаленій від житлових районів місцевості), слідчий може прийняти рішення про проведення її безперервної відеофіксації (ч. 7 ст. 223 КПК України).

Жоден огляд за незаконними рубок лісових насаджень не обходиться без вимірювальних приладів. При цьому рекомендуємо використовувати в ході СРД тільки ті, які пройшли сертифікацію – лінійки, рулетки, так як  застосування інших, може поставити під сумнів точність вимірів, а значить і підрахунок розміру шкоди.

Заключний етап проведення огляду місця події – це узагальнення й аналіз зібраної інформації про вчинене кримінальне правопорушення, перевірці того, чи вирішені завдання та мета огляду. Фіксація відбувається після аналізу результатів, які слідчий отримав при проведенні огляду місця події.

Протокол – це основний спосіб фіксації під час огляду місця події. При складанні протоколу в описовій частині необхідно вказати:

– межі місця події, його місцезнаходження; час, місце вчинення розкрадання лісодеревини;

– назву лісництва, район, номер кварталу; межі вирубки та її площу;

– способи й методи здійснення вирубки;

– територію та категорію лісів, кількість і породи вирубаних дерев.

Коли є зрубані дерева, додатково зазначаються:

– кількість звалених і необроблених (з гілками), розкряжених стовбурів;

– їх породи, діаметр комлевої та верхньої частини, вид і спосіб проведеної вирубки; кількість пеньків, їх діаметр і висота, а також особливості слідів розпилу.

Фотознімки, відеоматеріал, плани, схеми, замальовки, зліпки та інші копії слідів слугують додатками до протоколу огляду місця події. Для фіксації даних огляду необхідно проводити фотографування з обов’язковим застосуванням орієнтуючої зйомки для відображення просторової протяжності місця, взаєморозташування джерел забруднення й місця забруднення з ознаками наслідків порушення екологічних правил.

На окремих  ділянках здійснюють оглядові зйомки. Фотографують також окремі вузли та деталі (зовнішній вид механізмів очисних споруд, їх деталей, забруднені ділянки відвідних каналів тощо).

На схемах (планах) мають бути позначені місця події, взаємне розташування об’єктів, які оглядають, із вказівкою джерела забруднення та осередків забруднення, місця взяття проб, для чого слід зробити кольорову розмітку шляхів поширення потоків забруднення.

Для того, щоб не захаращувати описову частину протоколу огляду, взяття проб можна оформити спеціальним протоколом, який додають до основного процесуального документа.

Допит.

Відзначено, що до осіб, яких може бути допитано як свідків при розслідуванні незаконної порубки лісу, слід віднести: працівників лісового господарства (директор, головний лісничий, головний інженер, майстер лісу, лісничий, вальщик лісу, працівники держлісохорони, лісової охорони, інші лісокористувачі та власники лісу); представників потерпілого – працівників лісгоспу, які повідомили про факт виявлення незаконної порубки лісу; працівників поліції, які виявили незаконну порубку або брали участь у проведені заходів щодо затримання зловмисників; осіб, які є очевидцями вчинення незаконної порубки лісу або володіють важливою інформацією; осіб, яких було залучено до проведення огляду місця події як понятих. Визначено предмет допиту таких осіб та розглянуто особливості його проведення. Виходячи зі слідчої ситуації, що склалась на момент допиту підозрюваного, наявної у слідчого криміналістично значущої інформації, особливостей його особи, а також обраної ним лінії поведінки, у дисертаційному дослідженні запропоновано перелік основних обставин, що підлягають установленню під час такого допиту.

Особливості допиту полягають в отриманні достовірних показань від особи, яку допитують, з урахуванням її обізнаності в обставинах учиненого протиправного діяння, через що всі тактичні прийоми проведення такої СРД спрямовані на виключення чи подолання конфліктності й встановлення психологічного контакту з допитуваною особою.

При затриманні злочинця на місці вчинення незаконної рубки лісових насаджень підозрювані визнавали себе винними в кримінальному правопорушенні, активно сприяли  розслідуванню, детально розповідали про те, що сталося і причини, які змусили піти їх на цей крок.

У даному випадку слід провести допит в якості підозрюваного в присутності захисника і детально відобразити в допиті наступне:

– коли у нього виник умисел на незаконну порубку лісових насаджень;

– для чого він планував здійснити рубку; чи розумів він, що заподіює шкоду;

– яким чином він підготувався до вчинення незаконної рубки;

– чи були у нього будь-які дозвільні документи на рубку та перевезення;

– хто знає про його підготовці і вчиненні злочину;

– де він зробив незаконну рубку;

– які знаряддя і засоби він застосовував для вчинення злочину;

– чи має він навик валки лісових насаджень;

– які породи лісових насаджень він вирубав, скільки;

– здійснював чи незаконні рубки раніше; яким чином розпорядився вирубаної деревиною та ін.

У протоколі допиту працівників лісового господарства в обов’язковому порядку повинні бути відображені відповіді на наступні питання:

– хто саме, коли виявив незаконну рубку лісових насаджень, за яких обставин; в який період була здійснена рубка;

– дані представника лісгоспу, на чиїй території сталася рубка, як він характеризується;

– видавав чи хто-небудь дозвільні документи на рубку лісових насаджень в місці незаконної рубки або прилеглої місцевості, якщо так, то на якій підставі, коли саме видавалися дані документи, кому, для вирубки яких порід, в якому обсязі, на який термін;

– який загальний обсяг незаконно вирубаної деревини, які породи були незаконно вирубані, кількість і діаметр пнів;

– яка сума збитку від незаконної рубки; хто міг зробити незаконну рубку;

– чи є у жителів розташованих неподалік населених пунктів лісозаготівельна техніка, в тому числі трактори, автомобілі з крановими установками в кузові, трелювальник, лісовози та інше;

– куди злочинці могли збути деревину;

– чи є неподалік від місця незаконної рубки деревообробні підприємства, вантажно-розвантажувальні майданчики;

– хто притягувався раніше в адміністративному порядку за незаконну порубку лісових насаджень в районі виявленої незаконної рубки.

Особливо ретельно слід проводити допит свідків, які виявили злочинців на місці незаконної рубки, зокрема детально описати тих осіб, які там знаходилися на місці рубки, їх кількість, зовнішність, одяг, рухи (кульгав, підстрибуююча хода, швидко і ефективно здійснював рубку, як показник наявності навичок валки лісу у злочинця та ін.).

Такі питання, що підлягають з’ясуванню при допиті свідків, не є вичерпними. Необхідність з’ясування інших питань виникає вже в ході допиту, при цьому слід пам’ятати, що особа, яка провадить розслідування, може задавати будь-які питання, що відносяться до розслідуваного кримінального правопорушення, що не відносяться до навідних.

Пред ‘явлення для впізнання підозрюваного

Пред ‘явлення для впізнання підозрюваного має проводитися в суровій відповідності з вимогами кримінально-процесуального закону (ст. 174 КПК) і при обов’язковій умові, аби свідки, наприклад водій, який перевозив деревину і повідомив, що працював за наймом у незнайомої особи міг вказати як виглядав чоловік, який попросив його перевезти деревину (прикмети зовнішності, рухів, голосу, одягу), наскільки він його добре запам’ятав, чи зможе його впізнати, якщо так, то за якими саме прикметами; де і хто здійснював завантаження деревини в автомашину. Вказав на індивідуальні особливості та характерні прикмети підозрюваного, чи зробив заяву, що може його упізнати. Про ці обставини свідків допитують до пред’явлення для впізнання.

Варто звернути увагу на те, що незаконним порубкам лісу властивий здебільшого груповий характер їх вчинення. Злочинні групи, що вчиняють досліджуваний вид злочину, характеризуються стійкими, стабільними відносинами, метою неодноразового вчинення порубок, єдиним планом злочинної діяльності з чітким визначенням функцій кожного учасника, дотриманням заходів і засобів конспірації; централізованим розподілом між учасниками групи грошових коштів, отриманих від злочинної діяльності. За розподілом функцій у таких групах можна виокремити організаторів, виконавців (звальщиків, технічних працівників, водіїв, переробників), пособників (працівників природо- та правоохоронних органів лісових господарств).

МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ДОВКІЛЛЯ

 

Кримінальні правопорушення проти довкілля (екоцид; забруднення води, повітря, ґрунтів; знищення і пошкодження рослинного і тваринного світу, знищення критичних місць проживання; незаконне мисливство та заготівля водяних рослин і тварин; порушення правил охорони навколишнього середовища під час виконання робіт; порушення правил обороту екологічно небезпечних речовин та відходів; незаконне обертання сильнодіючих або отруйних речовин; порушення правил охорони та використання надр; порушення режиму особливо охоронних природних територій і природних об‘єктів; порушення правил безпеки під час обертання мікробіологічних, або інших біологічних агентів чи токсинів; незаконне обертання радіоактивних матеріалів; приховування інформації про обставини, що створюють небезпеку для життя чи здоров՚я людей та ін.) караються відповідно до вимог Кримінального кодексу України. Їх можна поділити на:

• злочини проти екологічної безпеки ( статті – 236, 237, 238 та 253 КК України);
• злочини у сфері землевикористання, охорони надр, атмосферного повітря (статті 239, 239-1, 239-2, 241 та 254 КК України)
• злочини у сфері охорони водних ресурсів ( статті 242, 243 та 244 КК України);
• злочини у сфері лісовикористання, захисту рослинного і тваринного світу ( статті 245, 246, 247, 248, 249, 250, 251 та 252 КК України).

КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ДОВКІЛЛЯ

Криміналістична характеристика визначається з урахуванням особливостей екологічних злочинів, які виявляються в тому, що:

1) злочинні дії (бездіяльність) службових осіб (керівників підприємств, установ, організацій), а також інших осіб, які безпосередньо відповідають за встановлення та експлуатацію очисних споруд або виконують іншу роботу, пов’язану з транспортуванням відходів, викидів та їх знешкодженням, мають наслідком утворення певних комплексів — слідів у широкому та вузькому розумінні;

2) факти про вчинення вказаних злочинів відбиваються у розпорядженнях (письмових та усних) про зміну роботи очисних установок, про доручення обслуговування механізмів некомпетентним працівникам тощо, виявлення і аналіз яких дають змогу встановити безпосередні причини порушення екологічних правил;

3) процес забруднення та його наслідки, що містяться у зміні фізичних, хімічних, біологічних властивостей вод, атмосферного повітря, забруднення їх шкідливими для здоров’я людей відходами промислового виробництва, призводить до утворення слідів — наслідків забруднення, пов’язаних з порушенням екологічного балансу, захворюваннями тощо;

4) своєрідність сфери створення і знаходження слідів (водної, повітряної) відбивається на їх стійкості, сприяє їх пересуванню, значному поширенню тощо.

Серед екологічних злочинів вирізняються ті, безпосереднім об’єктом яких є відносини у сфері охорони водних ресурсів, атмосферного повітря, передбачені ст. 241 КК («Забруднення атмосферного повітря»), ст. 242 КК («Порушення правил охорони вод»), ст. 243 («Забруднення моря»). Вказані злочини відрізняються специфікою, яку необхідно враховувати під час аналізу їх криміналістичної характеристики.

Криміналістична характеристика злочинів проти довкілля традиційно охоплює такі елементи:

а) способи вчинення злочину:

Способи вчинення злочинів проти довкілля виражаються в діях чи бездіяльності службових осіб або осіб, що відповідають за установку та експлуатацію очисних споруд або за роботу, пов’язану із знешкодженням і транспортуванням відходів, викидів шкідливих речовин.

б) способи приховування злочину:

Способами приховування цих злочинів є:

а) зміни у документах, що відображають певні накази про будівництво, реконструкцію чи експлуатацію очисних споруд, уведення їх в експлуатацію;

б) аналіз попереджень уповноважених органів, що мають місце, а також осіб, що беруть участь у виробничому процесі і заявляють про порушення в роботі очисних споруд.

Способами приховування є також: приховування документації про заборону введення в експлуатацію очисних споруд; заяви працюючих осіб про порушення експлуатаційного режиму; знищення слідів поломки механізмів, що регулюють скидання і викиди відходів, котрі забруднюють довкілля; знищення забруднень, що мають місце.

в) час, місце та обстановка вчинення злочину;

г) типові сліди злочину (види і характер слідів):

Типові сліди злочину. Сліди злочинів проти довкілля можуть виявлятися у таких формах: а) у вигляді заяв осіб про порушення, що мають місце, скидання і викид відходів або шкідливих для здоров’я людини матеріалів чи речовин; б) у вигляді попереджень уповноважених органів про порушення у роботі очисних споруд і забруднення довкілля; в) у вигляді речових забруднень (слідів) від скидань і викидів (загибель риби, викиди в повітря газів, окремих речовин у вигляді пилу або інших часток).

ґ) особа злочинця:

Особа злочинця. До кримінальної відповідальності притягуються особи, на яких покладено обов’язок додержання правил стосовно недопущення забруднень, що мали забезпечувати нормальне функціонування очисних споруд, а також інші особи, що виконують названі функції, або особи, з вини яких очисні споруди вийшли з ладу і забруднюють довкілля. Підвищує відповідальність цих осіб те, що вони певний період приховують порушення роботи очисних споруд, що спричиняє шкідливі наслідки як для працівників виробництва, так і для оточуючих осіб.

д) особа потерпілих:

Особа потерпілих. До потерпілих належать люди, що потрапили у сферу зараження довкілля хімічними, фізичними, біологічними викидами і скиданнями, які порушують нормальний екологічний баланс, котрий забезпечує життєздатність людей і тварин. Викиди і скидання можуть викликати масове отруєння і загибель людей, а також інші шкідливі наслідки, що впливає на ступінь відповідальності винних осіб.

 

АЛГОРИТМ ПЕРШОЧЕРГОВИХ ДІЙ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 246 КК УКРАЇНИ

 

Алгоритм першочергових дій під час розслідування незаконної порубки лісу в умовах правового режиму воєнного стану залежить від ситуації, що склалася на початковому етапі розслідування такого злочину. Зокрема, на порядок дій правоохоронців впливатимуть джерело та обсяг первинної інформації про подію злочину; етап злочинної діяльності, ознаки котрого були виявлені (порубка лісу, перевезення незаконно порубаної деревини, її зберігання чи збут); особливості місцевості, де було вчинено діяння (прифронтова зона, деокуповані території, особливо охоронювані ліси) тощо.

Типовими джерелами інформації про ознаки вчинення діянь, передбачених ст. 246 КК України, на деокупованих територіях та в місцевостях, де велися бойові дії є:

Безпосереднє виявлення ознак кримінального правопорушення співробітниками правоохоронних органів. Виявлення ознак незаконної порубки лісу працівниками Національної поліції України можливе під час розслідування інших кримінальних правопорушень, у ході здійснення оперативно-розшукової діяльності, а також під час патрулювання чи проведення стабілізаційних заходів на деокупованих територіях. Так правоохоронці можуть виявити сліди незаконної порубки в лісах, лісових масивах, у заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, в інших особливо охоронюваних лісах; можуть бути зупинені транспортні засоби, що перевозять деревину без відповідних дозвільних документів; можуть бути виявлені місця зберігання незаконно порубаної деревини.

Оперативним шляхом можуть бути встановлені канали незаконного збуту деревини. Виявлення ознак незаконної порубки лісу є найбільш імовірним у ході розслідування інших кримінальних правопорушень проти довкілля (наприклад, порушення правил екологічної безпеки, ст. 236 КК України, знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, ст. 245 КК України, незаконного видобування, збуту, придбання, передачі, пересилання, перевезення, переробки бурштину, ст. 240-1 КК України), злочинів проти власності, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 КК України). Усі злочини, що поряд із незаконною порубкою лісу складають технологію злочинної діяльності, доцільно розслідувати в ході єдиного кримінального провадження. В інших випадках матеріали, що свідчать про ознаки злочину, передбаченого ст. 246 КК України, доцільно виділити в окреме провадження. У випадках, коли ознаки незаконної порубки лісу виявляються під час патрулювання чи проведення стабілізаційних заходів, на місце виявлення ознак злочину має бути викликана слідчооперативна група для проведення огляду місця події, керівник якої в подальшому прийме рішення про доцільність початку досудового розслідування.

Повідомлення від службовців сил оборони України. Військовослужбовці, котрі виконують завдання з оборони та захисту територіальної цілісності України, постійно перебувають у зонах ведення бойових дій та першими потрапляють на деокуповані території. Такі особи можуть виявити сліди порубки лісу або місця його зберігання, затримати правопорушників, котрі здійснюють порубки чи незаконно перевозять деревину. Про всі випадки виявлення ознак діянь, передбачених ст. 246 КК України, службовці сил оборони України мають повідомляти уповноважених осіб органів досудового розслідування для прийняття останніми рішення про внесення відомостей до ЄРДР та про виїзд СОГ на місце події.

Повідомлення від власника, розпорядника чи користувача лісу, або державних природоохоронних органів. Відповідно до ст. 7 Лісового кодексу України, ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Після повернення на деокуповані території та в місцевості, де завершено ведення бойових дій, власники, розпорядники чи користувачі лісу можуть виявити сліди його незаконної порубки. Аналогічні повідомлення можуть надійти й від органів, що здійснюють державний контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів (наприклад, Державної екологічної інспекції України, Державної лісової охорони тощо).

Повідомлення про факти незаконної порубки лісу від фізичних осіб-власників чи користувачів таких лісів, зазвичай, містять відомості про місце та орієнтовний час вчинення злочину, площу порубаного лісу. Більш змістовна інформація про подію злочину, зазвичай, міститься в повідомленнях від представників державних природоохоронних органів та посадових осіб підприємств, установ чи організацій, що здійснюють лісокористування. Окрім відомостей про місце та орієнтовний час вчинення посягання, у подібних повідомленнях зазначаються дані про посадових осіб, відповідальних за порубану ділянку лісу, інформацію про суспільно небезпечні наслідки, що настали в такому лісі в результаті вчинення злочину, дані про спеціальний охоронюваний статус лісу та інше.

У випадках отримання повідомлень про ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, на додачу до стандартних дій на початковому етапі розслідування слідчим доцільно отримати чи витребувати документи, що підтверджують спеціальний охоронюваний статус лісу, де було вчинено незаконну порубку.

Заяви, повідомлення громадян. Ознаки діянь, передбачених ст. 246 КК України, можуть бути виявлені місцевими жителями, котрі перебували на окупованих чи прифронтових територіях, були очевидцями незаконної порубки, перевезення, зберігання, збуту лісу або виявили його сліди. Повідомлення від названих осіб, як правило, містять лише відомості про місце й час виявлення ознак злочину. Після отримання подібних повідомлень доцільно вивчити можливість виїзду на місце події СОГ (з урахуванням безпекової ситуації) та допитати заявників як свідків.

Отримання інформації про кримінальне правопорушення із засобів масової інформації та мережі Інтернет. Ознаки незаконної порубки лісу можуть бути виявлені та опубліковані в ЗМІ журналістами-розслідувачами й OSINT-оглядачами. Крім того, повідомлення про ознаки вчинення діянь, передбачених ст. 246 КК України можуть бути виявлені правоохоронцями під час моніторингу соціальних мереж, форумів, чатів у мережі Інтернет. Дослідження практики висвітлення в ЗМІ фактів незаконної порубки лісу дозволило зробити висновок про те, що в подібних повідомленнях переважно міститься інформація про місце вчинення порубки, час виявлення її наслідків, рідше – про осіб чи організації, що здійснюють порубку. Зазвичай, журналісти здійснюють фото- чи відеофіксацію місць вчинення таких діянь, отримують коментарі від посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, представників громадських природоохоронних організацій, спеціалістів екологів тощо.

Зокрема, публікації та повідомлення засобів масової інформації можуть бути належними джерелами вихідної інформації про ознаки кримінального правопорушення та підставами до початку досудового розслідування. Уповноважені особи можуть отримати такі відомості під час ознайомлення з відповідними публікаціями (самостійне виявлення) чи внаслідок звернення журналістів. Для первинного закріплення цю вихідну інформацію вносять до ЄРДР, після чого її перевіряють під час досудового розслідування.

Після внесення відомостей про незаконну порубку лісу до ЄРДР рекомендується здійснити фіксацію такої вихідної інформації за процедурою огляду електронного документа (огляду комп’ютерних даних). У протоколі такого огляду мають бути відображені основні реквізити електронного документа: адреса в мережі Інтернет, на якій розміщено вебсторінку; назва вебсайту, категорія чи жанр публікації, якщо вони зазначені на вебсторінці; назва публікації; основний текст публікації або допису; прикріплені зображення та аудіо- чи відеофайли; відомості про автора публікації чи допису тощо.

Специфіка розслідування злочину, передбаченого ст. 246 КК України, полягає в тому, що здебільшого первинна інформація про ознаки відповідного кримінального правопорушення вже містить відомості про місце та орієнтовний час вчинення злочину. За таких умов обсяг відомостей про особу злочинця виступає критерієм диференціації типових слідчих ситуацій початкового етапу розслідування досліджуваних злочинів. Другим важливим аспектом інформаційного критерію типізації слідчих ситуацій можна визнати відомості про можливості слідства отримувати криміналістично значущу інформацію про злочин. У реаліях розслідування незаконної порубки або незаконного перевезення, зберігання, збуту лісу, слідчі ситуації також можна диференціювати за вчиненням злочину в умовах очевидності або неочевидності, що на практиці Досудове розслідування незаконної порубки або незаконного перевезення, проявляється в наявності чи відсутності очевидців тих чи інших епізодів злочинного діяння. Такі особи можуть повідомити слідству відомості про особу злочинця, точні час та місце, обставини вчинення злочину тощо.

Найбільш сприятливою варто вважати ситуацію, коли досудове розслідування за фактом ст. 246 КК України розпочинається після затримання злочинців «на гарячому» під час здійснення порубки або транспортування незаконно добутої деревини з місця вчинення злочину. У таких випадках слідству найчастіше відомі ознаки особи злочинця, місце й час вчинення злочину та/або маршрут транспортування незаконно добутої деревини. Основними завданнями слідчого в подібній ситуації є виявлення, фіксація та вилучення слідів злочину, встановлення осіб та затримання можливих співучасників злочину, збирання доказів, достатніх для повідомлення затриманій особі про підозру. У випадках, коли злочинця затримано в ході перевезення (транспортування), зберігання чи збуту деревини, конкретне місце вчинення порубки може бути невідомим, тому перед слідчим постають завдання щодо встановлення місця, часу та інших обставин вчинення даного злочину.

Менш сприятливу ситуацію репрезентують випадки, коли правопорушників не було затримано на гарячому, проте слідством встановлено певні відомості про їх ознаки. Джерелами подібних відомостей можуть виступати сліди, залишені злочинцем на місці події, та показання очевидців злочинного діяння тощо. Основним завданням слідчого в подібних ситуаціях є виявлення, фіксація та вилучення слідів злочину, допит очевидців, встановлення ознак, розшук та затримання злочинця, збирання доказів, достатніх для повідомлення такій особі про підозру.

Найменш сприятливими є випадки, коли слідством не було затримано злочинця та не було встановлено ознак його особи. Названа ситуація відповідає вчиненню злочину в умовах неочевидності. До першочергових завдань слідчого в таких ситуаціях можна віднести: ретельний огляд місця події зі збиранням та фіксацією слідів злочину, відшукання можливих очевидців події незаконної порубки чи транспортування деревини, і в подальшому, встановлення ознак та розшук злочинця.

Отже, типовими слідчими ситуаціями початкового етапу розслідування злочину, передбаченого ст. 246 КК України, на деокупованих територіях та в місцевостях, де велися бойові дії є:

Ситуація 1. Встановлено ознаки вчинення незаконної порубки або незаконного перевезення, зберігання, збуту лісу, особу (злочинця) затримано на гарячому.

Ситуація 1.1. Злочинця затримано під час здійснення порубки.

Ситуація 1.2. Злочинця затримано під час перевезення (транспортування) деревини.

Ситуація 1.3. Злочинця затримано під час зберігання чи збуту деревини.

Ситуація 2. Встановлено ознаки вчинення незаконної порубки або незаконного перевезення, зберігання, збуту лісу, встановлено ознаки особи злочинця, проте останнього не було затримано.

Ситуація 3. Встановлено ознаки вчинення незаконної порубки або незаконного перевезення, зберігання, збуту лісу, не встановлено ознаки особи злочинця.

На підставі викладеного можливо сформулювати узагальнений алгоритм дій на початковому етапі розслідування незаконної порубки, незаконного перевезення, зберігання чи збуту лісу, вчиненого на території, що була деокупована чи на якій велися бойові дії.

1) Проведення огляду місця події. Відповідно, ч. 3 ст. 214 КПК України, огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР лише в невідкладних випадках. Попередня кваліфікація незаконної порубки лісу, який не є особливо охоронюваним, потребує встановлення заподіяної злочином істотної шкоди, що є неможливим без безпосереднього дослідження таких наслідків із використанням спеціальних знань. Видається, що огляд місця незаконної порубки лісу має проводитися до внесення відомостей до ЄРДР у всіх випадках, коли його можливо здійснити (зокрема з урахуванням безпекового фактору) протягом 24 годин з моменту отримання відомостей про кримінальне правопорушення. Рішення про направлення СОГ для проведення огляду місця події має прийматися з урахуванням факторів мінної небезпеки й небезпеки обстрілів у відповідній місцевості.

Склад СОГ визначається залежно від площі та інших особливостей місцевості, де виявлено ознаки незаконної порубки лісу. Зокрема, доцільним є залучення таких спеціалістів: криміналістів (для фіксування матеріально-фіксованих слідів, відібрання спилів з пнів та відділених стовбурів, надання допомоги з фото- відеофіксацією), спеціалістів-екологів (для точної фіксації площі порубки, кількості пошкоджених стовбурів, довжини та діаметру порубаних стовбурів, а також отримання подальших консультацій з приводу призначення необхідних судових експертиз), вибухотехніків або представники ДСНС (для забезпечення мінної безпеки); спеціаліста-оператора безпілотного літального апарата (для фото- відеофіксації великих за площею місць порубки, а також небезпечних місцевостей шляхом прольоту над ними). Водночас зазначимо, що використання комерційних БПЛА в безпосередній близькості до лінії фронту є небажаним.

Залучення понятих до проведення подібних оглядів рекомендується замінити безперервним відеозаписом ходу й результатів процесуальної дії.

При затриманні злочинця на гарячому працівниками правоохоронних органів, доцільно якнайскоріше провести огляд місця події та на основі отриманої інформації внести відповідні відомості про злочин до ЄРДР з метою забезпечення можливості проведення інших первинних слідчих (розшукових) дій. Якщо процес незаконної порубки або транспортування деревини був зафіксований посадовими особами державних природоохоронних органів, власником, розпорядником чи користувачем лісу, важливо, щоб такі особи зберегли обстановку місця події та завадили злочинцю знищити сліди злочину до прибуття слідчо-оперативної групи.

2) Допит заявників, встановлення й допит очевидців злочину. Осіб, котрі повідомляють про ознаки вчинення діянь, передбачених ст. 246 КК України, доцільно допитувати одразу після завершення проведення огляду місця події. Очевидців незаконної порубки можна умовно поділити на очевидців порубки, очевидців транспортування незаконно добутої деревини та очевидців її зберігання (реалізації). Оскільки більшість злочинів досліджуваної категорії вчиняється на небезпечних територіях чи у віддалених й малодоступних частинах лісових насаджень, встановлення очевидців першої категорії є досить складним. Такими особами можуть бути працівники лісових господарств, природоохоронних органів, жителі розташованих поблизу населених пунктів, службовці сил оборони України, працівники ДСНС, волонтери, журналісти тощо. Коло можливих очевидців транспортування деревини є дещо ширшим. Зокрема, окрім уже названих осіб, доцільно опитати правоохоронців, котрі несуть службу на блокпостах, розташованих уздовж можливих шляхів транспортування деревини. Джерелом інформації про осіб, які здійснюють збут незаконно добутої деревини, можуть виступити її покупці, працівники лісооброблюючих підприємств тощо.

3) Установлення юридичного статусу лісу (лісового насадження), де було вчинено незаконну порубку. Для правильної кваліфікації діяння обов’язково потрібно з’ясовувати, чи не належить такий ліс (лісове насадження) до заповідників, територій чи об’єктів природно-заповідного фонду або інших особливо охоронюваних лісів. З цією метою можуть бути направлені відповідні запити до місцевих (військово-цивільних, військових) адміністрацій, органів місцевого самоврядування, територіальних підрозділів органів, що здійснюють державний контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів, а також до користувачів й розпорядників лісу.

4) Призначення судових експертиз. Після проведення первинних слідчих (розшукових) дій доцільним є призначення таких судових експертиз, як трасологічна, дактилоскопічна, технічна експертиза документів, біологічна, ботанічна, екологічна, земельно-технічна, ґрунтознавча та ін.

 

ПРИЗНАЧЕННЯ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ НЕЗАКОННОЇ ПОРУБКИ, СТ. 246 КК УКРАЇНИ.

При розслідуванні незаконної порубки найчастіше призначаються:

• Трасологічна
• Дактилоскопічна
• Технічна експертиза документів
• Біологічна
• Ботанічна
• Екологічна
• Земельно-технічна
• Грунтознавча
• Інші, в залежності від обставин кримінального провадження.

Трасологічна

Експертиза слідів знарядь та інструментів. Основним завданням, яке може бути вирішене цією експертизою, є встановлення виду (характерних особливостей) або конкретного знаряддя, інструмента за слідами його дії, що було використано під

час незаконної порубки лісу.

Трасологічна експертиза слідів взуття – надає можливість отримати інформацію діагностичного, ситуаційного та ідентифікаційного характеру. Зокрема, встановити кількість співучасників злочину, їх приблизний середньостатистичний зріст, інколи – модель та індивідуальні особливості взуття, у яке були взуті особи, що вчинили злочин. У разі вилучення чітких слідів взуття можливе встановлення конкретних одиниць взуття, якими вони залишені.

Типовими питаннями, що ставляться перед експертом при призначенні трасологічної експертизи слідів взуття, є:

– взуттям якого виду залишені дані сліди і які його характеристики й особливі ознаки (розмір, ступінь та характер зношування тощо);

-який механізм утворення слідів взуття; які особливості ходи людини відбились у «доріжці слідів»;

-який орієнтовно зріст людини, котра залишила сліди;

-чи залишені сліди взуття, виявлені в різних місцях, одним і тим самим взуттям; чи залишені сліди взуттям, вилученим у певної особи.

Перелік питань може бути доповнено залежно від конкретних обставин кримінальної справи.

Трасологічна експертиза слідів транспортних засобів. Основними завданнями трасологічної експертизи слідів транспортних засобів у кримінальних провадженнях про злочини, передбачені ст. 246 КК України, є:

-ідентифікація (ототожнення) конкретної одиниці транспортного засобу за залишеними ним слідами;

-установлення властивостей та стану автотранспортного засобу (його частин);

-установлення механізму утворення слідів, механізму взаємодії транспортного засобу з іншими об’єктами тощо.

Експертиза слідів ніг (лап) та зубів тварин. Під час незаконної порубки лісу переміщення стовбурів або сортиментів до місць завантаження на транспортний засіб, залежно від рельєфу місцевості, природних умов, об’єму стовбуру тощо, може здійснюватися кіньми. У таких випадках на місці події можуть бути виявлені та вилучені сліди ніг (підков) коней.

Типовими питаннями, які можуть бути поставлені на вирішення такої експертизи у кримінальних провадженнях про злочини, передбачені ст. 246 КК України, є такі:

-чи не залишені сліди підков коня, вилучені з місця події, підковами представленими на дослідження;

-чи не залишені сліди, виявлені в різних місцях, ногами (підковами) одного й того самого коня.

Експертиза цілого за частинами – надає можливість встановити за фрагментами зрізів з пнів та фрагментами зрізів нижніх частин стовбурів зрубаних дерев той факт, що до розділення вони складали єдине ціле. При тому перед експертом необхідно поставити наступне питання: чи становили раніше єдине ціле фрагмент пенька та фрагмент нижньої частини стовбура дерева.

Досить часто на місці події можуть бути виявлені зуби чи їх фрагменти, які відділилися від ручної пили чи від ланцюга бензопили. У такому випадку перед експертом слід поставити питання:

-чи не складали раніше єдине ціле зуб від ланцюга пили, вилучений з місця події і ланцюг, встановлений на пилі, що була вилучена у підозрюваного.

У разі якщо на місці незаконної порубки лісу виявлено частини, які відокремилися від транспортного засобу, перед експертом можуть бути поставлені наступні питання:

-на який вид транспортного засобу міг бути встановлений (розсіювач, фрагмент вказівника повороту тощо), уламки якого надані для дослідження;

-чи є вилучений з місця події предмет (його фрагмент), фрагменти лакофарбового покриття тощо частиною наданого для дослідження транспортного засобу.

 

Дактилоскопічна експертиза – надає можливість ідентифікувати осіб, чия причетність до злочину перевіряється, за слідами рук, які можуть бути вилученими зі знарядь злочину (бензопил, ручних пил, руків’їв сокир, дверцятах та важелях транспортних засобів тощо), а також інших предметів, виявлених на місці незаконної порубки лісу.

Технічна експертиза документів – надає можливість встановлення способу виготовлення документів (лісорубні квитки; дозвільні декларації на кількість зрубаної, вивезеної лісопродукції; транспортні накладні; маршрутні листи; документи на зберігання та подальшу легалізацію незаконно добутої деревини); встановлення факту внесення змін до первинного змісту документів;

дослідження відбитків печаток і штампів; дослідження підписів на предмет технічної підготовки щодо їх підроблення тощо.

 

Судово-біологічна експертиза – надає можливість встановити причинно-наслідкові зв’язки між об’єктом і подією злочину; механізм впливу одного об’єкта на інший, їх взаємодії; просторове розміщення об’єкта; цільове призначення об’єкта; локалізація на предметі-носії тощо. Крім того, судово-біологічна експертиза дозволяє вирішити ряд ситуаційних завдань: з’ясування механізму контактної взаємодії біологічних об’єктів за слідами, що є на них; встановлення елементів механізму події; реконструкція динаміки та загальної картини події за біологічними складовими. Висновком судово-біологічної експертизи також може бути встановлено життєздатність дерев, що росли на певній ділянці (на місці незаконної порубки), на момент їх вирубки. Іноді може призначатися комплексна біологічна експертиза та експертиза встановлення цілого за частинами.

Типовими питаннями, які слід поставити перед експертом при призначенні судово-біологічної експертизи є:

-чи не мають об’єкти, представлені на дослідження, спільної родової (групової) належності;

-чи становили фрагмент пенька та фрагмент нижньої частини стовбуру дерева єдине ціле.

Судово-ботанічна експертиза є різновидом біологічних експертиз. За її допомогою можливо визначити: стан об’єкта (дерев, чагарників); механізм відокремлення частини ботанічного об’єкта від цілого; наявність та причини пошкодження ботанічного об’єкта; час вчинення конкретних дій за специфічними змінами ботанічних об’єктів – речових доказів відповідно до біологічних закономірностей.

Питаннями, які вирішуються судово-ботанічною експертизою при її призначенні у провадженнях за фактами незаконної порубки або незаконного перевезення, зберігання, збуту лісу є:

-до яких порід дерев належать надані на дослідження зразки; якими є природні райони зростання даного дерева;

-чи зростало дане дерево на певній ділянці місцевості (на місці незаконної порубки);

-у якому році (у якому сезоні) зрубано дерево;

-на скільки років пізніше чи раніше була зрубана одна група дерев порівняно з іншою, зразки яких надано на експертизу;

-чи є на представлених на дослідження об’єктах джерела шкідників або хвороб. Якщо так, то яких;

-чи було дерево на момент порубки сухостійним; –

чи є на представлених об’єктах-носіях частки рослинного походження;

-чи мають частки деревини, вилучені з об’єкта-носія (транспортного засобу, пилорами тощо) і вилучені з місця події (зрізи з пнів) загальну родову (групову) належність;

-чи є рослинні частки, вилучені з об’єкта-носія, частиною конкретної рослини;

-чи належать одному виду рослинні частки, виявлені на різних об’єктах.

Екологічна експертиза дає змогу встановити обставини і факти негативного антропогенного впливу на конкретні (локальні) об’єкти навколишнього природного середовища, а саме: визначення впливу незаконної порубки лісу на навколишнє природне середовище в часі й просторі; встановлення обставин, пов’язаних із порушеннями природоохоронного законодавства, а також їх зв’язку з діями (бездіяльністю) спеціально уповноважених осіб у галузі охорони навколишнього природного середовища й природокористування; характеристика сучасного стану території району незаконної порубки лісу; визначення переліку екологічно небезпечних впливів незаконної порубки лісу на навколишнє природне середовище; прогнози змін стану навколишнього природного середовища внаслідок незаконної порубки лісу; визначення екологоекономічних наслідків незаконної порубки або незаконного перевезення, зберігання, збуту лісу на навколишнє природне середовище тощо.

При призначенні екологічної експертизи у кримінальних провадженнях за фактами незаконної порубки лісу перед експертами можуть бути поставлені такі питання:

-який вплив мають результати незаконної порубки лісу на навколишнє природне середовище в часі й просторі;

-який екологічний стан має територія району незаконної порубки лісу;

-чи мають результати незаконної порубки лісу (на конкретній ділянці) екологічно небезпечний вплив на навколишнє природне середовище;

-якщо так, то який саме;

-як може вплинути незаконна порубка лісу (на конкретній ділянці) на зміну стану навколишнього природного середовища в майбутньому;

-які еколого-економічні наслідки мають (можуть мати у майбутньому) результати незаконної порубки лісу (на конкретній ділянці) на навколишнє природне середовище.

Судово-ґрунтознавча експертиза – надає можливість виявити нашарування ґрунту на об’єктах-носіях; встановити природу нашарувань; провести порівняльне дослідження нашарувань із порівняльними та контрольними зразками ґрунту з місця незаконної порубки лісу; локалізувати ділянку місцевості103. Ця експертиза може призначатися в комплексі із судово-трасологічною з метою встановлення належності ґрунту з місця незаконної порубки дерев до того, що був виявлений на одязі і взутті підозрюваних, колесах і гусеницях транспортних засобів тощо. Для цього під час огляду місця події слід вилучати зразки ґрунту, а в подальшому вживати заходів для вилучення слідів ґрунту із поверхні зазначених предметів, механізмів та інструментів, відношення який до вчиненого злочину перевіряється.

При призначенні судово-ґрунтознавчої експертизи перед експертом слід поставити наступні питання:

-чи є нашарування ґрунту на предметі-носієві (зазначається, на якому саме);

-чи мають порівнювані об’єкти (нашарування на предметі-носієві та ґрунт з місця події) спільну родову (групову) належність;

-чи походять дані нашарування (зазначається, які саме) з певної ділянки місцевості.

Наведений перелік судових експертиз є орієнтовним і залежить від обставин конкретного кримінального провадження про злочини, передбачені ст. 246 КК України.