КП у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров’я населення

Особливості тактики проведення окремих слідчих (розшукових) дій

Після затримання підозрюваного проводиться слідчий огляд:

1) місця затримання;

2) місця зростання або незаконного вирощування диких наркотико- або психотроповмісних рослин чи плантацій цих культур, на яких злочинці можуть збирати сировину (наприклад, пилок конопель);

3) місця виготовлення наркотичних засобів;

4) місця їх зберігання;

5) різноманітних упаковок, використовуваних для перевезення й пересилання наркотичних засобів, транспортних засобів, а за необхідності – відділень зв’язку, в яких перебувала посилка (наприклад, якщо вона має розірвану упаковку);

6) місця збуту наркотиків;

7) місця їх уживання;

8) одягу підозрюваних (звинувачених), у якому вони, за наявними даними, зберігали наркотики;

9) медичних рецептів на одержання наркотиковмісних лікарських препаратів;

10) безпосередньо наркотичних засобів.

Огляд місця затримання передбачає пошук речей і предметів, викинутих або прихованих затриманим. У першу чергу це стосується наркотичних засобів, яких винні завжди намагаються позбутись, але можна виявити шприци, голки до них, пакувальні матеріали, предмети або їх частини, які служать для переробки або виготовлення наркотиків (ніж м’ясорубки), тощо. У разі затримання особи на вулиці оглядають усю територію навколо цього місця. Якщо затримання відбулося у приміщенні, то оглядається це приміщення та прилегла до нього місцевість (ділянка під вікном). Якщо ж затриманню передувала погоня, то уважно оглядають ту ділянку, на якій здійснювалося переслідування. Такий огляд доцільно вести від місця затримання у зворотній бік маршрутом переслідування, бо злочинці зазвичай викидають викривальні докази не відразу після початку погоні, а перед безпосереднім фізичним захопленням.

Огляд ділянок з незаконними посівами наркотико- або психотроповмісних культур має низку особливостей. Ця слідча дія вимагає ретельної підготовки, а саме:

1) визначення послідовності дій осіб, які беруть участь в огляді;

2) запрошення кваліфікованого спеціаліста-агронома й пояснення йому мети огляду та завдань, що стоять перед ним;

3) добір та інструктування понятих (складність цього заходу обумовлюється тим, що незаконні посіви наркотико- або психотроповмісних культур часто розташовано у віддалених, важкодоступних місцях).

У процесі огляду за допомогою спеціаліста необхідно відібрати зразки наркотиковмісних рослин, як слід їх запакувати й відправити на експертизу.

Під час огляду місць виготовлення, зберігання або збуту наркотиків і місць для їх незаконного вживання основними об’єктами пошуку й аналізу є такі:

1) наркотичні лікарські засоби (препарати) в ампулах, у вигляді таблеток, порошку або настоянок із фабричним маркуванням чи без такого;

2) наркотичні засоби кустарного виготовлення або напівфабрикати;

3) предмети, які могли використовуватися для виготовлення наркотиків;

4) відходи виготовлення наркотичних засобів (головки маку, лушпиння від них, конопляна соломка);

5) пристосування для вживання наркотиків (трубки, шприци та ін.);

6) тютюнові вироби зі слідами просочування наркотиків;

7) пристосування для набивання гільз тютюном;

8) сліди вживання наркотиків;

9) бинти, марля, інші тканини з плямами жовтого кольору;

10) речі, які могли служити платнею за наркотичний засіб або за відвідування місця для незаконного їх уживання;

11) листування, поштово-телеграфна кореспонденція, записні й телефонні книжки та інші документи.

Під час огляду приміщень державних організацій і закладів (аптек, лікарень, фармацевтичних підприємств, складів та ін.), квартир і домоволодінь поряд із загальними криміналістичними об’єктами пошуку слід звертати увагу на сліди вживання наркотиків (шприци, голки, відкриті упаковки, порожні ампули, флакони та ін.). При цьому слід мати на увазі, що кількість порожніх ампул або упаковок з-під наркотичних засобів, що значно перевищує потребу однієї людини (у випадку вживання наркотиків на місці), свідчить про участь у злочині більше однієї людини.

Під час огляду транспортних засобів, закладів транспорту та зв’яз­ку основними об’єктами аналізу й пошуку будуть наркотики, їх пакувальні матеріали, сліди, які свідчать про наявність схованок, записки та записні книжки, документи на багаж та ін.

Огляд одягу та речей вимагає найретельнішого й найуважнішого обстеження, адже в них можуть бути обладнані схованки для зберігання або транспортування наркотичних засобів, а також можуть залишитися сліди зберігання останніх, особливо на м’яких тканинах, у складках, на згинах тощо.

Під час огляду наркотичних і психотропних лікарських препаратів, що випускаються вітчизняними та зарубіжними підприємствами, особливу увагу слід зосередити на назві препарату, заводі-виготовлювачі й терміни зберігання ліків. Із цією метою необхідно оглянути заводську упаковку й у необхідних випадках долучити її до кримінального провадження. Під час огляду кустарно виготовлених наркотиків слід звертати увагу на їх колір, агрегатний стан, визначати вагу та ін.

Виявлені речовини доцільно зважувати на точних вагах (аптечних), після чого їх та предмети, які можуть бути носіями наркотичних засобів, слід скласти в окремі пакунки з паперу або ж у поліетиленові мішки (кожен предмет окремо). Упаковки заклеюють і перев’язують шпагатом, кінці якого опечатують. Через те що часто, особливо літньої пори, вилучаються невисушені наркотичні засоби рослинного походження (частини конопель, макова солома), для їх упакування необхідно використовувати спеціальні картонні коробки з невеликими отворами для уникнення їх розкладання. На упаковках мають бути підписи осіб, які брали участь у проведенні огляду (ч. 5 ст. 237 КПК).

Під час вилучення наркотичних засобів і предметів за участю понятих (ч. 7 ст. 223 КПК) дії слідчого мають бути зрозумілими для останніх. Проводячи огляди, доцільно застосовувати фото- та відеозйомку, про що слід указувати у протоколі. У зв’язку зі специфікою предмета злочину важливого значення набуває знаходження мікрооб’єктів наркотичних засобів під час здійснення оглядів та обшуків. Специфічними вимогами, що висуваються до огляду, є залучення спеціаліста та використання для пошуку наркотиків спеціально видресируваних собак.

Особливим видом слідчого огляду є освідування, яке проводиться за загальними правилами ст. 241 КПК. Під час його проведення необхідно повністю обстежити все тіло людини, що дозволяє знайти й зафіксувати особливі прикмети, а також мікрооб’єкти та сліди ін’єкцій (внутрішньовенних або внутрішньом’язових), які залишилися на тілі. Якщо є дані про те, що наркотичні засоби побували в руках у затриманого, то необхідно зробити змиви ватним тампоном, змоченим у спирті, після чого висушити, упакувати в належний спосіб (у конверти, пакети) та направити на дослідження. Також необхідно вилучити піднігтьовий вміст для експертного дослідження з метою виявлення наркотичних засобів та їх слідів. Факт немедичного вживання наркотичних засобів установлюється шляхом наркологічної експертизи, яка повинна призначатися негайно, оскільки наркотичне сп’яніння триває декілька годин. Це з’ясовується за допомогою дослідження крові, сечі, слини та інших біологічних мікрооб’єктів для виявлення в них вмісту наркотичних речовин.

Допит підозрюваного. Обставини, які необхідно встановити шляхом допиту підозрюваного, визначаються особливостями кожного розслідуваного кримінального провадження. Приблизний перелік запитань може бути таким: 1) чи вживав він наркотичні засоби, якщо так – з якого часу та які, де і з ким; 2) хто навчив виготовляти й уживати наркотики; 3) чи є у нього пристосування для їх виготовлення; 4) яку кількість наркотиків, коли, у кого, в який спосіб і за яку суму придбав; 5) кого знає з тих, хто вживає або збуває наркотики; 6) якщо сам виготовив наркотик, то де, в якому місці, коли придбав сировину, як перевіз; 7) з якою метою придбав наркотик; 8) якщо допитуваний наркоман, то чи перебуває він на обліку в лікаря; 9) чи раніше лікувався від наркоманії; 10) хто ще знає про те, що він уживає наркотики, та ін.

Слідчому необхідно брати до уваги і той факт, що наркомани схильні до надання неправдивих показань або їх зміни під час слідства. В окремих випадках доцільно залучати до участі в допиті і лікаря-нарколога.

Обшук. Під час підготовки до обшуку слід передбачити технічне оснащення для пошуку й залучити спеціалістів (зокрема кінологів зі спеціально видресируваними собаками). Кількість понятих варто збільшити, якщо обшук проводиться одночасно в декількох приміщеннях або на значній за площею ділянці місцевості, а також у разі вилучення великої кількості наркотиків. Головною передумовою успішного проведення обшуку є його раптовість, ретельність і послідовність дій тих, хто здійснює обшук.

Обшук за місцем проживання й роботи підозрюваного є одним з голов­них способів установлення місцезнаходження наркотичних засобів. У цьому випадку підлягають вилученню: 1) наркотичні засоби; 2) усе призначене для їх уживання; 3) предмети зі слідами використання наркотиків; 4) незви­чайні предмети, коли є припущення щодо їх наркотикомісткості; 5) доку­менти, що свідчать про злочинну діяльність, тощо. Проводити обшук доцільно у присутності підозрюваного, тому що поведінка останнього може зорієнтувати слідчого стосовно шляху пошуку наркотиків та інших предметів. Схованки можуть бути обладнані у вимикачах освітлення, розетках, електродзвінках, кондиціонерах, порожнечах дверних конструкцій, віконних ручках та ін.

У разі обшуку на місцевості звертається увага на квіти й інші рослини, які на фоні навколишньої зелені виглядають зів’ялими або слабко укріпленими в землі. Під час обшуку транспортних засобів (морських, річкових, повітряних судів) слід звернутися до спеціалістів тих відомств, які знають їх конструктивні особливості. Під час обшуку авто доцільно звертати увагу на ті місця, де помітно сліди змін.

Криміналістична експертиза наркотичних засобів призначається для вирішення таких питань: чи є на предметах, поданих на дослідження, сліди (мікрочастинки) наркотичних засобів, якщо так – яких саме; чи є вилучена речовина (рослина) наркотичною, якщо так – до якого виду засобів вона належить; чи є подані речовини сировиною (проміжним продуктом) для виготовлення наркотичних засобів; чи одержано ці речовини за єдиною технологією; чи є ця рослинна маса відходами від кустарного виробництва наркотичних засобів; чи містять подані на дослідження тютюнові вироби (цигарки, тютюнові крихти) наркотичні засоби, якщо так – які саме; чи є в залишках викурених цигарок наркотичні засоби, якщо так – які саме; чи мають подані наркотичні засоби спільну родову або групову належність і яку саме; чи становили раніше єдину масу наркотичні засоби, вилучені у громадянина А та громадянина Б; чи вирощено подані на дослідження рослинні об’єкти на ділянці, що належить громадянину В; чи виготовлено подані на дослідження лікарські препарати на підприємствах тощо.

Комплексна медико-психіатрична експертиза призначається для вирішення таких питань: чи має ця особа ознаки недавнього вживання наркотику, якщо так – якого саме; як давно виникла в неї наркотична залежність, чи перебувала ця особа у момент скоєння злочину в неосудному стані (гострий наркопсихоз, патологічний афект).

Агротехнічна експертиза призначається для одержання відповіді на такі питання: чи мають посіви наркотико- або психотроповмісних культур дикий чи культурний характер (з урахуванням розташування рослин, відстані між кущами, урожайності та ін.), якою є приблизно величина очікуваного урожаю цих посівів тощо.

Криміналістична характеристика кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров’я населення

Кримінальні правопорушення, пов’язані із незаконним обігом наркотичних засобів утворюють окрему групу (ст. 305–322 КК України), яка має специфічну криміналістичну характеристику, що й обумовлює особливості їх досудового розслідування.

Предметом цієї категорії кримінальних правопорушень є наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори.

Наркотичні засоби (НЗ) законодавець визначає як включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (далі – Перелік) речовини природного чи синтетичного походження, препарати та рослини, які становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання ними.

Психотропні речовини (ПР) – це включені до Переліку речовини природного чи синтетичного походження, препарати та природні матеріали, здатні викликати стан залежності та чинити депресивний або стимулюючий вплив на центральну нервову систему або викликати порушення сприйняття, емоцій, мислення та поведінки, що становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання ними (наприклад, «Сибазон», «Феназепам» та ін.).

Прекурсори визначаються як речовини та їх солі, що використовуються під час виробництва й виготовлення наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до Переліку.

Аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин – заборонені до обігу в Україні речовини природного чи синтетичного походження, не включені до Переліку, хімічна структура й властивості яких є подібними до хімічної структури та властивостей наркотичних засобів і психотропних речовин, психоактивну дію яких ці речовини відтворюють.

Способи вчинення кримінальних правопорушень цієї категорії є досить різноманітними й охоплюють окремі сукупності дій певного спрямування.

Незаконне виготовлення наркотиків може здійснюватися за місцем проживання, на дачі, у гаражі, на вулиці, у безлюдному місці тощо (кустарне виробництво). На ринку наркотиків з’являються й ті, що виготовляються в хімічних лабораторіях, як у легальних (офіційно існують на державних чи недержавних підприємствах або в установах), так і в нелегальних (на підприємствах, у приватному житлі, гаражах, сараях тощо).

Незаконне зберігання наркотиків може здійснюється у житлі, підсобних приміщеннях, на підприємствах, в організаціях чи установах. Умови зберігання залежать від типу наркотичного засобу:

1) наркотики із сильним запахом зберігають у спеціальному щільно закритому посуді або в упаковці з поліетилену та інших матеріалів;

2) лікарські засоби та препарати – у темряві та прохолоді, для чого використовуються домашні холодильники, льохи тощо.

У багатьох випадках вживаються заходи конспірації: з ампул стирають написи, пакунки й пакети ховають, наприклад у комірках камер зберігання багажу на вокзалах.

Незаконне перевезення наркотиків може здійснюватися морським і залізничним транспортом, авто- й авіатранспортом. Для перевезення використовуються маскування наркотиків під продукти харчування чи корм для тварин або схованки (подвійне дно, іграшки, спеціально виготовлені контейнери тощо). Відомі випадки перевезення наркотиків на тілі та у порожнинах тіла людини, зокрема у шлунку (з упаковуванням наркотиків певним чином).

Незаконне пересилання наркотиків здійснюється у посилках, бандеролях і листах (поміщаються під марками на конвертах, просочують носові хустинки, папір, вату тощо). Відправники, як правило, свою зворотну адресу не вказують або вказують чужі адреси. Для безпосереднього відправлення «товару» часто залучаються сторонні особи.

Незаконне придбання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів може бути як безоплатним, так і пов’язаним з оплатою. Способи отримання наркотиків можуть бути такими: скупка, збирання наркотико- та психотроповмісних культур, незаконна сівба й обробка зазначених культур, отримання як дарунка, обмін, викрадення на переробних (фармацевтичних) підприємствах, у медичних закладах, отримання у рахунок погашення боргу або у позичку, викрадення наркотичних лікарських препаратів у хворого або придбання останніх за підробленими рецептами тощо.

Незаконний збут наркотиків пов’язується зі способами їх отримання, які є вельми різноманітними, що зумовлено ризиком збувача та покупця бути затриманими правоохоронними органами, через що вони постійно удосконалюються. Можна виділити відкриті способи збуту (передання наркотику та грошей) і замасковані (під виглядом передання речей – газети, книжки, іграшки тощо). Нерідко використовується «безконтактний» спосіб, під час якого і гроші за «товар», і сам наркотик закладаються в обумовлені місця.

Зі способами вчинення злочину тісно пов’язані і способи приховування злочину та його слідів. Їх поділяють на три групи:

1) дії, спрямовані на приховання, виконувані на стадії підготовки вчинення злочину (наприклад, розроблення плану придбання «товару»);

2) дії, спрямовані на приховання, що виконуються і в момент учинення злочину (придбання або збут через посередників);

3) дії, спрямовані на приховання, що виконуються після вчинення злочину (знищення слідів злочину).

Місце, час та обстановка вчинення кримінальних правопорушень залежать від їх способів. Зокрема, для збуту наркотиків злочинці використовують стандартні місця розваг, зосередження шкільної, студентської та так званої альтернативної молоді (дискотеки, прилеглі до них райони, нічні клуби, кав’ярні, більярдні, бари, клуби та ін.). Також наркотики збуваються біля аптек, кінотеатрів, закусочних, у дворах приватних домоволодінь, на ринках, у парках, на вокзалах, у кублах розпусти та вживання наркотиків, у медичних закладах, на квартирах наркоманів, у місцях позбавлення волі та ін.

Час учинення злочину можна розглядати з позиції пори року й доби. Пора року (сезонність) пов’язується з періодом визрівання наркотиковмісних рослин, надходженням наркотиків на наркоринок тощо, а пора доби – насамперед із часом роботи місць розваг (вечірня та нічна пора).

Загалом, на обстановку вчинення кримінальних правопорушень і, відповідно, їх виявлення й розслідування впливають об’єктивні та суб’єктивні умови. До перших належать географічне положення України, сприятливі кліматичні умови, політична обстановка у ближніх країнах, стан боротьби у них із наркобізнесом, збільшення кількості наркоманів, наявність фармацевтичних підприємств та лікувальних установ, наявність легальних посівів наркотичних культур, наявність хворих, що вживають за призначенням лікаря наркотичні медпрепарати, дотримання релігійних традицій (святкування Маковію), розвиток туризму тощо. До суб’єктивних – утримання кубел наркоманів, конспірація (вхід до квартири збувальника є доступним лише для певного кола осіб за встановленим сигналом), певна система сигналів між наркоманами, своєрідний жаргон та ін.

Сліди кримінальних правопорушень. У разі незаконного виготовлення та зберігання наркотичних засобів і схиляння до їх уживання місцем перебування слідів злочину найчастіше бувають приміщення: квартира, кімната у комунальній квартирі, кухня, коридор, сарай, гараж, лазня, погріб, горище та інші підсобні приміщення. У них можуть міститися такі види слідів злочину – джерел доказів:

1) речовини, які є предметом злочину: а) фармацевтичні препарати в ампулах, таблетках, порошках, настойках у фабричних упаковках або без них; б) наркотичні засоби кустарного виготовлення або напівфабрикати, а також хімічні реактиви;

2) предмети, які використовувалися для виготовлення наркотичних засобів: а) м’ясорубки, кавомолки, ножі; б) посуд зі слідами-нашарування­ми, мікрочастинками наркотиковмісних і психотроповмісних рослин, лікарських препаратів та прекурсорів; в) сита зі слідами рослинного пилку або частин цих рослин; г) важкі предмети, які використовувалися як прес; д) ковдри, клейонки, поліетиленові плівки, над якими могли б просіювати конопляну полову; е) бинти, марля й інші тканини з плямами жовтого чи бурого кольорів; є) ваги; ж) лабораторне обладнання;

3) пристосування для вживання наркотиків і психотропів (пристосування для набивання гільз тютюном, шприци та ін.);

4) відходи виготовлення наркотичних засобів або їх уживання (головки маку, лушпиння від них, соломка від конопель чи ефедри, залишки в трубках, попіл, недопалки, порожні ампули, упаковки від наркотичних лікарських засобів і препаратів тощо);

5) спеціалізована література з галузі хімії, фізики чи фармації або чорнові записи аналогічного спрямування (схеми, хімічні формули тощо);

6) цінні речі й гроші, які служили платою за наркотичні засоби або за відвідування місць для незаконного їх уживання;

7) поштово-телеграфна кореспонденція, записні й телефонні книжки та інші документи.

Ознаками наявності у підозрюваного мети збуту наркотичних засобів може бути встановлення таких обставин: 1) виявлення великої кількості наркотичного засобу; 2) виявлення наркотику, розфасованого на окремі «дози»; 3) відсутність звички у допитуваного до вживання наркотиків; 4) виявлення не лише наркотичних засобів, але і великих сум грошей; 5) наявність у затриманого попередньої судимості за збут наркотиків; 6) виявлення у процесі розслідування (первинної перевірки) зв’язку затриманого з наркоманами.

У разі незаконного посіву або вирощування заборонених до культивування культур сліди-джерела доказів, як правило, можна знайти на ділянках відкритої місцевості – у полі, городі, парнику, ділянці посіву серед сільськогосподарських культур, на занедбаних берегах ярів, річок, каналів і на порожніх землях (пустирях). Слідами є:

1) культивовані наркотиковмісні рослини, їх стебла, листя, суцвіття, пилок;

2) ознаки догляду за посівами наркотиковмісних рослин (зорана земля, прополений посів, надрізані головки маку);

3) наявність сторонніх рослин, які маскують наркотиковмісні культури (наприклад, посів конопель серед кукурудзи);

4) стан виявлених наркотиковмісних культур на момент огляду (стадія дозрівання, прибрані, частково прибрані, давність посіву, стан ґрунту, кількість кущів, приблизний розмір урожаю та ін.;

5) сліди ніг людини, тварин і транспортних засобів;

6) залишені злочинцем предмети (сірникові коробки, недопалки, шматки газет, залишки продуктів, ганчірки та ін.);

7) ознаки зберігання наркотичного засобу (на території посівів або поблизу них, особливо вздовж під’їзних доріг чи стежок).

У разі незаконного переміщення наркотичних засобів сліди злочину локалізуються:

1) у місцях їх переховування в автомобілі (подвійне дно, в салоні, у паливному баку, на шасі, у кузові, з використанням декоративної панелі, в колесі, у тому числі й запасному, та в інших місцях), поїздах, аеро- та морському транспорті (з використанням їх конструктивних особливостей);

2) в особистих речах злочинця та місцях, що використовуються для фізичного способу приховання «товару».

Злочинці, що перевозять наркотики у ковтальний спосіб, протягом тривалого часу не їдять, не користуються туалетом і перебувають у стані прострації. У випадку розгерметизації упаковки з наркотиком пасажир неприродно бліде або червоніє, у нього з’являється сонний, «скляний» погляд.

У разі пересилання поштою наркотичних засобів сліди треба шукати у приміщеннях відділень зв’язку у вигляді: 1) документації на відправлення чи одержання посилок, бандеролей, листів або телеграм; 2) засобів нестандартної упаковки посилок і бандеролей; 3) характерних слідів пакувальних матеріалів (плями, патьоки, запах). За місцем проживання відправника й одержувача можна знайти матеріали листування, пакувальні матеріали, наркотичні засоби тощо.

Особа злочинця. Узагальнення слідчої практики доводить, що кримінальні правопорушення цієї категорії вчиняють, як правило, особи чоловічої статі у віці 18–30 років. Для них є характерною відсутність сімейних зв’язків. Серед них можна виділити: 1) осіб, що виготовляють наркосировину або наркотики; 2) осіб, які вживають наркотики систематично (наркомани); 3) викрадачів наркотиків (осіб, які мають доступ до них через службове становище); 4) осіб, які займаються оптовою скупкою та збутом наркотиків (наркобізнесом); 5) осіб, які епізодично вживають наркотики (зазвичай неповнолітні або особи молодого віку); 6) осіб, що не є наркоманами й не займаються наркобізнесом, але через певні обставини одноразово скоїли злочин, пов’я­заний із незаконним обігом наркотиків; 7) службових осіб органів державної влади та самоврядування, які виконують функцію «прикриття» кримінальних правопорушень.

Сфера незаконного обігу наркотиків презентована не лише одиночками, що самостійно їх виготовляють, придбавають, уживають і збувають, а і злочинними організованими угрупованнями. Головними їх рисами є «професіоналізм» та організованість, консолідованість злочинного середовища з виокремленням виконавчих, посередницьких і керівних (елітарних) ланок, розподіл сфер і зон впливу між окремими злочинними групами.

Особливості відкриття кримінального провадження та початкового етапу розслідування

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий або прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним із будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язані внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) та розпочати розслідування. Поряд із цим особливістю кримінальних проваджень щодо цієї категорії є те, що вони мають судову перспективу лише у разі виявлення речовини, яка за своїми ознаками є предметом кримінальних правопорушень, передбачених ст. 305–322 КК України. З огляду на це та виходячи з положень ст. 214 КПК, перевірка достовірності заяв і повідомлень за часом є вкрай обмеженою й допускається тільки на протязі 24 годин, під час яких фактично можна лише провести огляд місця події й опитування, після чого треба внести відповідні відомості до ЄРДР. Отже, зазначений період надається не стільки для перевірки, скільки для внесення в ЄРДР, а тому в усіх інших випадках, коли потрібні, наприклад, дослідження вилучених речовин чи аналіз документів, усі ці процедури доводиться здійснювати вже в процесі досудового розслідування шляхом проведення відповідних процесуальних дій.

На час відкриття кримінального провадження серед типових ситуацій можна виділити такі:

Ситуація 1. Орган досудового розслідування (прокурор) отримує повідомлення від оперативного підрозділу про виявлені ним ознаки злочину (ст. 305–322 КК), але оперативно-розшукові заходи ще тривають, і їх припинення може негативно вплинути на результати кримінального провадження (ст. 7 п. 7 закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»). Такій ситуації притаманне створення слідчо-оперативної групи або включення слідчого до вже створеної, в якій оперативно-розшукові заходи (ОРЗ) доводяться до логічного завершення (зазвичай до затримання підозрюваного безпосередньо з предметом злочину). ОРЗ можуть охоплювати тактичні операції «контрольована поставка», «контрольована закупка» й «оперативна закупка» передбачені ст. 271 КПК (мітяться і в законі України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»). Проведення контрольованої поставки передбачає допуск під контролем та оперативним наглядом відповідних органів ввезення в Україну, вивезення з України чи транзит через її територію наркотичних засобів, а також щодо їх незаконного перевезення та пересилання, які здійснюються в межах України. Оперативна закупка є методом оперативно-розшукової діяльності для одержання доказів злочинної діяльності наркоділків і полягає у викритті збувачів наркотиків шляхом здійснення контрольованого придбання у них наркотичного засобу. На відміну від неї, контрольована закупка полягає в імітації придбання або отримання, у тому числі безоплатного, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності товару, який перебуває у вільному обігу, з метою викриття та документування факту вчинення злочину й особи, яка його вчинила (п. 1.12.1 «Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні»). Отримана у такий спосіб інформація вноситься до ЄРДР, і починається досудове розслідування з проведенням процесуальних дій.

Ситуація 2. Орган досудового розслідування отримує відомості про ознаки злочину (заяву, повідомлення), але не було затримання й, відповідно, відсутній предмет злочину. У цій ситуації відомості вносяться до ЄРДР, і залежно від обставин досудове розслідування починається з:

1) доручення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій (зняття інформації з каналів зв’язку, підготовка та здійснення «контрольованої поставки», «контрольованої закупки» й «оперативної закупки» тощо), і лише після цього проводяться гласні слідчі (розшукові) дії, в т. ч. експертиза вилучених речовин;

2) затримання особи та проведення відповідних процесуальних заходів – тимчасове вилучення майна, слідчі (розшукові) дії та ін.;

Схожа ситуація трапляється і в разі викрадення наркотиковмісних препаратів із приміщення аптеки, хімфармпідприємства чи медичної установи. Інформація, що міститься у повідомленні, вноситься до ЄРДР, і висуваються версії за такими питаннями й обставинами: чи було викрадення, хто його вчинив, якими були спосіб, час і система вчинення розкрадань, кількість викрадених наркотиків і місце їх схову, канали та шляхи збуту, наявність злочинних формувань у разі розкрадання, обставини, що сприяли викраденню, та якою була мета викрадення.

Під час викриття розглядуваних кримінальних правопорушень здійснюються такі дії й заходи:

1) огляд місця події;

2) допити працівників об’єкта, звідки викрадено наркотики;

3) ОРЗ, спрямовані на перевірку запідозрених у викраденні осіб, а також раніше засуджених за незаконний обіг наркотиків, наркоманів і токсикоманів, а також місць, де вони можуть перебувати;

4) ОРЗ у жилому районі, прилеглому до місця злочину, для виявлення кубел або місць, де проживають особи, що займаються наркобізнесом; опитування громадян, що перебували неподалік від місця події; організація засідок у місцях збереження наркотиковмісних препаратів (якщо є дані про можливий напад на ці об’єкти);

5) використання оперативно-розшукових і криміналістичних обліків органів внутрішніх справ;

6) проведення ОРЗ для виявлення фактів збуту наркотиків;

7) здійснення перевірок за фактами доставляння в лікарні і медичні установи осіб з ознаками наркотичного сп’яніння чи отруєння (направлення таких орієнтувань в інші органи внутрішніх справ);

8) вивчення матеріалів аналогічних кримінальних проваджень, оперативних матеріалів;

9) призначення експертиз.

Якщо під час здійснення слідчих (розшукових) дій вилучаються лікарські наркопрепарати, то варто враховувати їх форми (таблетки, порошки, розчини), що можуть указувати на їх викрадення з хімфармпідприємств або з медичних установ. Якщо вилучаються підроблені медичні рецепти, то висувається версія про те, що підозрюваний пов’язаний з медичними працівниками. Слідчі версії, які стосуються випадків порушення правил зберігання, перевезення та видачі наркотичних засобів, висуваються з урахуванням можливих наслідків цих порушень.

Ситуація 3. Орган досудового розслідування (прокурор) або безпосередньо працівник правоохоронного органу самостійно виявили відомості про ознаки злочину, зловмисника затримали з предметом злочину.
У цій ситуації відомості вносяться до ЄРДР, і залежно від обставин висуваються та перевіряються такі версії:

1) виявлені наркотичні засоби придбано підозрюваним у невідомого йому збувача наркотиків;

2) підозрюваний – постійний клієнт у збувача;

3) підозрюваний виготовляє наркотики для себе із придбаної, добутої або самостійно вирощеної ним наркосировини;

4) затримана особа є членом злочинного угруповання, що займається наркобізнесом;

5) виявлені у підозрюваного наркотичні лікарські засоби викрадено з лікувального закладу, аптеки чи іншої медичної установи ним самим або іншої особою.

Для ситуації типовими є такі запобіжні заходи, слідчі (розшукові) дії та ОРЗ:

1) затримання та особистий обшук підозрюваного;

2) огляд місця затримання; місцевості, де вирощувалось наркотиковмісна культура, або приміщень, де зберігались наркотики чи сировина для їх виготовлення;

3) огляд наркотиковмісних засобів, документів, предметів та одягу затриманого;

4) медичне освідування затриманого (якщо його не провели до відкриття кримінального провадження) з метою встановлення його стану;

5) призначення криміналістичної експертизи наркотичних засобів, а також судово-медичної, наркологічної, психіатричної та інших експертиз, в яких виникає потреба;

6) обшук або виїмка за місцем проживання та роботи підозрюваного;

7) допит підозрюваного та свідків;

8) ОРЗ, спрямовані на встановлення всіх злочинних зв’язків, місць збе­рігання, каналів збуту тощо.

Загалом у провадженнях цієї категорії необхідно з’ясувати такі обставини:

– чи належить виявлена речовина за своїми ознаками до предмету кримінальних правопорушень, передбачених ст. 305–322 КК України (до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів), і якими є її кількісні характеристики;

– чи був факт незаконних дій із наркотичними засобами;

– де, коли і за яких обставин учинено злочин, пов’язаний з наркотиками;

– ким учинено злочин, чи притягалась раніше особа, що його скоїла, до кримінальної (адміністративної) відповідальності за аналогічні діяння;

– наявність обставин, що обтяжують вину;

– наявність або відсутність підстав, що звільняють особу від криміналь­ної відповідальності;

– злочин учинено однією особою чи групою осіб, якими були функції кожного співучасника (хто займався вирощуванням, збутом, заготівлею тощо);

– хто організатор злочину;

– у який спосіб виготовлено наркотичні засоби та яке обладнання при цьому використовувалось;

– що служило сировиною для виготовлення наркотичних засобів, звідки його постачали;

– чи залучалися неповнолітні та дорослі особи до немедичного вживання наркотиків;

– якими є характер і розмір матеріальної шкоди;

– які обставини сприяли вчиненню цього злочину.

Особливості наступного етапу розслідування

Наступний етап розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, починається з моменту повідомлення особі про підозру в порядку ст. 278 КПК. Ухвалюючи таке процесуальне рішення, слідчий спирається на докази, отримані на початковому етапі розслідування. Важливою умовою для подальшого ефективного розслідування є вміння слідчого правильно аналізувати та оцінювати слідчу ситуацію, яка склалася у кримінальному провадженні. Типові ситуації наступного етапу розслідування обумовлюються позицією підозрюваного щодо висуненої підозри.

Ситуація 1. Підозрюваний повністю визнає себе винним і дає правдиві показання, тобто ситуація є сприятливою для встановлення всіх
обставин провадження. Однак слід ураховувати, що: 1) під виглядом розкаяння може маскуватися бажання уникнути відповідальності за інший, більш тяжкий злочин і ввести в оману правоохоронні органи; 2) підозрювані, особливо наркомани, схильні до зміни свідчень і можуть будь-якої миті стати на іншу позицію, применшуючи свою провину або навіть зовсім її заперечуючи. Таким чином, треба індивідуально оцінювати щирість поведінки й намірів особи.

Головними тактичними завданнями розслідування у таких випадках є підтримання установки підозрюваного на каяття та максимальна деталізація свідчень щодо вчиненого злочину з подальшою їх перевіркою шляхом проведення відповідних слідчих (розшукових) дій (допити обвинувачених, свідків, обшуки, виїмки, призначення експертиз, слідчі експерименти, пред’явлення для впізнання).

Ситуація 2. Підозрюваний повністю або частково не визнає факт злочинної дії з наркотиками. У таких умовах ефективність розслідування залежить, як правило, від повноти зібраної слідчим інформації про скоєний злочин та обраного тактичного рішення щодо подальших дій.

Тактичними завданнями в цьому разі будуть: 1) критичний аналіз та перевірка показань підозрюваного з метою викриття його у неправдивості чи спростування версії підозрюваного; 2) запобігання протидії з боку підозрюваного, близьких йому осіб та інших учасників злочинного угруповання, до якого причетний і підозрюваний; 3) установлення причин та умов, які сприяли вчиненню незаконних дій із наркотичними засобами.

Для вирішення вказаних тактичних завдань пропонується такий комплекс ОРЗ і слідчих (розшукових) дій:

1) ОРЗ з метою встановлення додаткових свідків злочину та іншої інформації про злочин;

2) детальний допит підозрюваного (доцільно використовувати складання допитуваним схем, планів), а в разі тактичної необхідності і проведення повторного допиту;

3) детальний допит свідків;

4) за необхідності призначення відповідних судових експертиз (криміналістичних, медичних, психіатричних, фармацевтичних, психологічних, аграрних, комп’ютерно-технічних та ін.);

5) одночасні допити між свідками та обвинуваченим або безпосередньо між обвинуваченими (з урахуванням криміналістичних рекомендацій для таких випадків);

6) за необхідності пред’явлення для впізнання, слідчі експерименти, виїмки та обшук.

Як для першої, так і для другої слідчої ситуації допускається зміна повідомлення про підозру (ст. 279 КПК), що пов’язано з певним часом, необхідним для проведення криміналістичної експертизи наркотичних засобів та інших експертиз і використанням їх результатів в оновленій підозрі.

Особливості наступного етапу розслідування незаконного обігу наркотичних засобів (пов’язаних насамперед із так званим «наркобізнесом») також обумовлюються можливою протидією розслідуванню з боку підозрюваного, близьких йому осіб, а передусім з боку учасників злочинних угруповань та їх «покровителів» із високопоставлених посадовців. Результатом таких дій можуть бути залякування, підкуп або протиправний тиск на свідків та інших суб’єктів кримінального процесу. Для запобігання таким негативним наслідкам доцільно залучати додаткові засоби фіксації слідчих дій (фото-, відео- та звукозапис), пропонувати допитуваним складати плани-схеми або замальовки задля наочного підкріплення своїх показань) і використовувати можливості оперативно-розшукового апарату.

Невід’ємною діяльністю слідчого з моменту відкриття кримінального провадження є здійснення профілактичної діяльності, але основна її частина виконується, як правило, на наступному етапі розслідування. Зокрема, йдеться про встановлення й усунення причин та умов, що сприяли вчиненню кримінальних правопорушень, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних засобів. Вони з’ясовуються, як правило, паралельно з установленням інших обставин. Для цього використовується весь комплекс процесуальних та оперативно-розшукових заходів. Це не виключає, однак, можливості проведення слідчих (розшукових) дій, спеціально орієнтованих на виявлення факторів криміногенного характеру. Допит є найбільш доступним та ефективним способом з’ясування причин та умов, що сприяли учиненню злочину, а виїмка й обшук надають можливість одержати документи та речові докази, які вказують на ті чи інші обставини, що йому сприяли. Шляхом огляду встановлюються й уточнюються обставини вчинення злочину. У низці випадків остаточний висновок слідчого про фактори, що сприяли вчиненню злочину, може ґрунтуватися тільки на результатах використання спеціальних знань у тій чи іншій галузі науки, техніки тощо. Це обумовлює необхідність проведення експертизи.

Профілактична діяльність правоохоронних органів передбачає:

1) інформування громадськості через засоби масової інформації стосовно шкоди, якої завдає наркоманія суспільству, оперативної обстановки щодо боротьби з незаконним обігом наркотиків, фактів порушення антинаркотичного законодавства, покарань, яких зазнали злочинці, та відповідальності, передбаченої за ці види кримінальних правопорушень;

2) проведення комплексу профілактичних операцій «Мак», «Допінг», «Кубло» тощо;

3) створення спеціальних навчальних центрів та освітніх програм для ефективного навчання співробітників правоохоронних органів, органів охорони здоров’я та просвіти щодо боротьби з наркоманією й незаконним обігом наркотиків;

4) лікування й реабілітацію наркоманів;

5) запобігання незаконним посівам наркотиковмісних рослин;

6) блокування каналів переміщення наркотичних засобів;

7) припинення контрабанди наркотиків;

8) створення перешкод для відмивання грошей та іншого майна, здобутого у результаті наркобізнесу.

ЕКСПЕРТИЗА НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН, ЇХ АНАЛОГІВ ТА ПРЕКУРСОРІВ

 

Одним із видів криміналістичних експертиз є експертиза матеріалів, речовин та виробів, яка відповідно до підпункту 22.1.5 має такий підвид експертиз як  – експертиза наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.

Основними завданнями експертизи наркотичних засобів психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів є:

• установлення факту належності речовини до наркотичних засобів (психотропних речовин, прекурсорів, аналогам або ізомерам);
• виявлення на предметі-носії слідів наркотичних засобів (психотропних речовини, прекурсорів, аналогів або ізомерів);
• установлення належності наркотичних або психотропних алкалоїдів у вирощуваних рослинах.

Віднесення невідомої речовини до наркотиків можливо тільки шляхом лабораторного дослідження.

При направленні об’єктів дослідження на експертизу їх необхідно правильно упаковувати, оскільки дуже часто від цього залежить результат дослідження. Рідини, що направляють на аналіз, необхідно герметично закупорювати. Речовини рослинного походження повинні бути упаковані в паперові конверти (ні в якому разі не використовувати при упаковці свіжих рослинних об’єктів поліетиленову або пластикову тару: речовини в такій тарі можуть прогнити). Тверду речовину вміщують в склянки та пластикові ємності або акуратно загортають у папір таким чином, щоб речовина не просипалася, вилучені прекурсори (розчинники, кислоти) упаковують в скляну тару), вилучені рослини необхідно надавати зі всіма частинами (корінь, стебло та верхівки). Коли на дослідження надають вирощувані рослини, додається протокол огляду місця події.

Усі упаковки повинні мати пояснювальні написи, підписи учасників вилучення об’єктів дослідження, підписи понятих, відбиток печатки, упаковка повинна зберігати недоторканість до об’єктів дослідження.

При направленні на дослідження будь-яких наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів необхідно враховувати їх специфічні особливості, у тому числі здатність змінювати склад під час зберігання.

На дослідження експерту можуть надаватись об’єкти рослинного походження, порошкоподібні, рідини, таблетки та рослини, а також різноманітні предмети, домашній чи лабораторний посуду тощо, на яких можуть міститись залишки наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ВИРІШУВАНИХ ПИТАНЬ:

За вилученими речовинами:

• Чи є надані на дослідження речовини наркотичними засобами, психотропними речовинами, їх аналогами або прекурсорами?
• Якщо так, то якими саме, яка їх маса?
• Для речовин рослинного походження: «яка маса наркотичного засобу в перерахунку на суху речовину?»?
• У разі необхідності провести порівняльну експертизу: Чи мають дані наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги або прекурсори спільну родову (групову) належність?
• Чи мають дані наркотичні засоби, психотропні речовини спільне джерело походження за якісним та відносним кількісним складом?

За вилученими рослинами:

1) Чи є надані на дослідження рослини рослинами роду коноплі або рослинами виду мак снотворний?

2) Якщо так то яка їх кількість?

За вилученим обладнанням:

• Чи є на поверхі наданих на дослідження об’єктів (предметів), нашарування (сліди, залишки) наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів?
• Якщо так, то яких саме, яка їх маса?

Окрім «класичних» речовин, рідин та рослин, іноді виникає необхідність дослідження сильнодіючих і отруйних лікарських засобів.

Завдання та можливості такої експертизи:

– Встановлення факту належності речовини до сильнодіючих і отруйних лікарських засобів.

– Виявлення на предметі-носії слідів сильнодіючих і отруйних лікарських засобів.

– Встановлення спільного джерела походження наданих на дослідження сильнодіючих і отруйних лікарських засобів.

Типові питання, що виносяться на експертизу:

1. Чи є на предметі носії (зазначається, на якому саме) сліди сильнодіючих чи отруйних лікарських засобів?
2. Чи є надана речовина сильнодіючим чи отруйним лікарським засобом, якщо так і яким (якою) саме?
3. Чи мають дані сильнодіючі чи отруйні лікарські засоби спільну родову (групову) належність?